MV.zp.ua

Інформація для студентів факультету журналістики

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Удосконалення прийомів роботи запорізької преси в Інтернеті

 
Чабаненко М. В. Удосконалення прийомів роботи запорізької преси в Інтернеті / М. В. Чабаненко // Масова комунікація : історія, сьогодення, перспективи : наук.-практ. журн. ; [відп. ред. С. І. Кравченко ; упоряд. М. А. Рожило]. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. – № 7–8 (6). – С. 75–80 (170 с.).

 

Стаття зосереджена на процесах, що відбуваються в галузі преси під впливом наступу Інтернету. Здійснено порівняння ставлення газетярів до можливостей роботи в Мережі в різні періоди – понад п’ять років тому і на поточний момент – на основі аналізу контенту сайтів, які належать періодичним друкованим виданням Запоріжжя та Запорізької області. Розглянуто зовнішній вигляд, технічне виконання і структуру інтернет-видань, різноманіття форматів, що їх застосовують журналісти в своїх публікаціях. З’ясовано, що лише деякі редакції газет і журналів приділяють належну увагу розвитку власних сайтів, стежачи за технічними новинками та впроваджуючи їх у життя. Більшість сайтів преси змінюються повільно, також існує тенденція до закриття сайтів газет/журналів і зростання конкуренції між ними й суто мережевими виданнями; нові проекти тяжіють до бімедіа.

Ключові слова: преса, Інтернет, друковані видання, мережеві видання, конвергентність.

 

Наукова проблема та її значення. Явище конвергентної журналістики відображає прагнення традиційних медіа пристосуватись до умов цифрової епохи, коли ефективне використання можливостей Всесвітньої веб-мережі виступає запорукою їх успішного функціонування. Стрімке поширення Інтернету свого часу негативно позначилось на редакціях періодичних друкованих видань, які карколомно губили не лише аудиторію, а й надію втриматись на плаву. Але якщо на початку 2000-х рр. поява такого серйозного конкурента викликала паніку і славнозвісні розмови про «смерть преси», то приблизно з середини 2000-х рр. можна було спостерігати поступову часткову стабілізацію ситуації за рахунок адаптаційних процесів, які, зокрема, вилились у тісну інтеграцію преси з Інтернетом. «Переконання в “живучості” традиційних медіа не зникло навіть тоді, коли економічна криза 2008-2009 рр. вкрай негативно позначилась на них і при цьому надала переваги новим, менш затратним» [4, с. 80]. Зрозуміло, що друковані медіа досі тримаються значною мірою все-таки завдяки існуванню старшого покоління читачів і жителів глибинки. Та, крім «пенсіонерських» газеток, є ще корпоративні, державні, комунальні видання, а ще – дорогі глянцеві журнали. Доля преси остаточно не визначена, але, так чи інакше, можна упевнено стверджувати: на поточний момент Інтернет слугує зручним інструментом професійної діяльності працівників преси, веб-сайти дедалі частіше виконують роль майданчиків для презентації різноформатних (мультимедійних) матеріалів, створених співробітниками газет і журналів. 

Ідея взаємодоповнюваності (комплементарності) друкованих і мережевих видань виявилась настільки вдалою, що у 2000-х рр. (переважно у другій половині) з’явилась ціла низка проектів, які доводять, що Інтернет здатен не тільки «вбивати» пресу, а й «народжувати», – деякі успішні сайти заснували власні паперові версії, причому це супроводжувалось характерними змінами у підходах до газетярської справи. «Першочерговість інтернет-версії накладає певний відбиток, відображаючись, зокрема, у способі донесення текстового контенту» [6, с. 59]. Свідчення цього факту авторові цієї статті вдалось описати пару років тому на прикладі газети «Репортёр Запорожье», що була заснована в 2012 р. як паперова версія сайту «Репортёр. Информационный партнёр области» (reporter-ua.com), який працює з 2009 р. Разом із тим, в наші дні взагалі всі газети і журнали тією чи іншою мірою набувають інтернетних рис: намагаються подавати мальовничу інфографіку, друкують сріншоти сторінок соцмереж, посилання на сайти, QR-коди для сканування смартфоном із подальшим переходом на відповідний веб-ресурс тощо.

Виявлення і наукове осмислення всіх змін у галузі традиційної преси, що відбуваються внаслідок дії інтернет-технологій – від очевидних до найдрібніших, – тривале актуальне завдання для дослідників медіа-сфери, за яким стоїть глобальна наукова проблема визначення майбутніх медіа-взаємодій. Важливо, щоб не залишались проігнорованими не надто відомі,  провінційні медіа, оскільки однією з дивовижних специфічних рис розвитку Інтернету й інтернет-журналістики є несподівані прориви на тих ділянках, де цього ніхто не очікує. (Так початок мережевим виданням поклала інтерактивна газета «The Electronic Trib», заснована в 1990 р. маловідомою американською паперовою газетою «The Albuquerque Tribune» (закрилась у 2008 р.), серед перших інтернет-ЗМІ України – львівська газета «Поступ», хмельницька газета «Проскурів».) Саме запорізькі веб-сайти газет – своєрідне дзеркало, що відбиває, з одного боку, загальні тенденції, а з іншого – місцеві особливості; і те, й інше становить науковий інтерес. На нашу думку, регулярне вивчення їх роботи під кутом зору новітніх перетворень у системі мас-медіа ніколи не зайве, хоча щоразу заздалегідь невідомо, чи принесе розгляд емпіричної бази більш-менш суттєві результати.

Аналіз досліджень. Коло запорізьких інтернет-ЗМІ рідко стає об’єктом серйозних наукових досліджень, переважно на нього звертають увагу лише студенти факультетів журналістики запорізьких вишів.

Досліджуючи в 2009 р. функціонування запорізьких інтернет-ЗМІ, ми розглядали серед них 28 сайтів, що належали редакціям паперових видань міста й області. Тоді про них можна було сказати, що превалюють застарілі дизайни, майже немає технічних новинок сайтобудування, «сайти насичені інформаційно, причому це, переважно, матеріали штатних працівників редакцій паперових версій газет і журналів; сайти постійно оновлюються – з тією ж регулярністю, з якою нові матеріали з’являються у відповідних друкованих виданнях; приблизно половина сайтів активно використовують інтерактивні форми роботи з аудиторією та гіперпосилання на інші ресурси в Інтернеті, тоді як інша половина ігнорує ці переваги веб-мережі; незвичні для газети формати (відео) використовує лише один сайт («Город» http://www.gorod-online.net/), аудіо-файли не використовує жоден із сайтів» [5, с. 158].

Н. Виговська, аналізуючи в 2012 р. місце блоґів в інформаційному просторі регіональних мережевих видань, відзначала, що незважаючи на те, що в них «уявлення про блоґосферу та способи її використання на користь журналістів і видання недостатньо чіткі та зрозумілі, перші кроки для створення симбіотичного союзу вже зроблено. Нині вже можна спостерігати зародження блоґокультури регіональних ЗМІ, хоча блоґ існує переважно як продовження текстового формату того чи іншого видання» [2, с. 64-65]. Розглядаючи в 2013 р. застосування мультимедійних технологій при створенні контенту на прикладі запорізьких інтернет-ЗМІ, та ж дослідниця дійшла висновку: «в регіональних редакціях рівень змін та запровадження в практику мультимедійних технологій недостатній і, можна сказати, перебуває на початковому етапі. З іншого боку, вже можна говорити про те, що неминучі трансформації в суспільстві, що стосуються глобального стратегічного сприйняття, вже впливають на зміну підходів регіональних редакцій до питання створення та розповсюдження контенту, використання сучасних інформаційних технологій у повсякденній праці та формування якісно нового сприйняття ролі сьогоднішніх медіа в структурі суспільства» [3, с. 42]. 

За свіжим спостереженням Г. Абліцової та Г. Матвієнка, запорізькі інтернет-ЗМІ, серед яких і сайти газет, пишуть «швидко та незрозуміло», «через брак мультимедійних елементів та гіперпосилань не дають повного і дохідливого тлумачення новини», їм властиве зловживання прес-релізами прес-служб владних структур, а також ілюстрування новин шаблонними фотографіями без вказівки джерел [1]. Крім того, інтернет-видання Запоріжжя, на думку цих авторів, вочевидь «нехтують перевагами Інтернету» [1].

Мета і завдання статті. Як показує досвід, будь-які п’ять років в історії інтернет-журналістики є достатнім періодом для констатації певних помітних знакових зрушень. Тому, на нашу думку, доцільно здійснити повторний огляд тих сайтів запорізької преси, які вже досліджувались у 2009 р., порівняти тодішній їх стан із сучасним і новими інтернет-виданнями, враховуючи здобутки інших науковців. Ми взяли за мету з’ясувати, за якими напрямами розвивалось коло запорізьких мережевих видань преси, як змінилось ставлення до можливостей Інтернету в запорізьких газетярів. Для цього був здійснений відповідний моніторинг та порівняльний аналіз у межах двох часових зрізів – 2009 і 2015 рр.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Найперше, виявилось, що з 28 проаналізованих  раніше сайтів десять припинили своє існування (зовсім або в колишньому вигляді). Це «Автопарк» (autopark.zp.ua), «Бердянск деловой» (delovoy.berdyansk.net), «ГорожанинЪ» (gorozhanin.com.ua), «Дедушка» (dedushka.in.ua), «Іскра» (ickra.com.ua), «Истеблишмент» (establishment.com.ua), «Суббота плюс» (subbota.com.ua), «Техно» (techno.zp.ua) і «ТЭТ» (tet.zp.ua), «Улица Заречная» (ulitsa.com.ua). Решта сайтів функціонують і змінились, в основному, мало.

Найбільш консервативною стосовно технічних нововведень виявилась обласна газета «Запорізька правда»: її сайт zp-pravda.info протягом усіх років існування (з 2008 р.) використовує застарілий дизайн від системи управління контентом «Joomla!»; одні модулі на ньому зникали, інші з’являлись, та це майже не впливало на загальний вигляд. Перегляд старих веб-сторінок за допомогою інтернет-архіву web.archive.org дає змогу побачити, що «Запорізька правда» трохи експериментувала з інтерактивністю – запроваджувала форум, опитування, які протримались недовго, а коментарі під публікаціями на сайті взагалі ніколи не вмикались. Жодних ознак зв’язку з соцмережами сайт газети не несе. (При цьому у «Facebook» існує дві занедбані сторінки «Запорізької правди», якими ніхто не займається.) Мультимедійність не представлена, газетні матеріали гіперлінками не збагачені, загалом змістове наповнення сайту повторює паперове видання, що вважається вчорашнім днем. Позитивним, безсумнівно, є той факт, що сайт, хоч і повільно, зате стабільно і справно працює, більш-менш акуратний.

Порівняно прогресував сайт іншої обласної газети – «МИГ» (mig.com.ua). Пошуки вдалого дизайну і зручної організації контенту привели до появи в 2014 р. такого варіанту інтернет-видання, який за всіма параметрами майже сягає сучасних стандартів. Достатньо уваги приділено спілкуванню з аудиторією: є онлайн-опитування, активні сторінки в соцмережах. Через власний сайт редакція продає окремі випуски газети у форматі PDF, пропонує електронний архів старих номерів у вигляді «горталок». Багато флеш-реклами; стрічка новин містить матеріали, які не повторюються в паперовій версії. Картину псують лише відсутність мультимедіа та різні дрібні недоліки, як, скажімо, невміле оформлення зовнішніх гіперлінків.

Подібним сайтом може похвалитись газета «Индустриальное Запорожье» (iz.com.ua), основна різниця полягає в наявності відеоматеріалів. Стрічку своїх інтернет-новин «Індустріалка» досить часто оновлює (до двох-трьох разів на годину), це переважно місцеві запорізькі новини, хоча трапляються і світового значення. Такий підхід газета зберігає від самого початку заснування сайту в 2007 р. Загалом з тих пір сайт змінювався мало, але саме в напрямі використання найбільш популярних інструментів, які надає веб-мережа.

На місці старого сайту газети «Субота Плюс» тепер відкривається сторонній інформаційно-розважальний портал, натомість редакція створила жваве мультимедійне інтернет-видання «Z-city» (z-city.com.ua). На ньому є фотогалереї, чимало відео, в матеріалах, хоч і зрідка, але застосовують інфографіку (наприклад, в публікації «Достойны ли нардепы от Запорожской области повышения зарплаты?» за 15.04.15 р.), частіше – журналістику скріншотів (наприклад, в публікації «Мэр Запорожья написал в Фейсбуке, что отправится в АТО» за 2.02.15 р.). Аудіоподкастів знайти не вдалось. Паперове видання «Субота Плюс» та інший проект редакції – «Гвозди» – представлені окремою рубрикою сайту. Ввімкнені коментарі (хоча дописів у них небагато), є блоґи. Інформери «Facebook» і «ВКонтакте» ведуть до відповідних сторінок цих соцмереж, де досить людно. До того ж, «Субота Плюс» присутня в «Twitter».

Помітно дбає про вдосконалення свого сайту редакція громадсько-політичного тижневика «Позиция» (pozitciya.com.ua). Зараз це цілком розвинене мережеве видання, та при цьому аж надто звичайне – при всіх достоїнствах простуватий дизайн, нічого оригінального. Цікавинкою є хіба що, ілюстрування деяких матеріалів карикатурами. Останнє могло б стати виграшною рисою, яка вигідно виділяла б цей сайт з-поміж інших, якби зображення подавались у більшому розмірі і кращої якості та, можливо, окремою галереєю.

За останні роки набув більш сучасного вигляду сайт громадсько-політичного тижневика «Наше время плюс» (nv.zp.ua): став кращим його дизайн, на головній сторінці з’явився слайдер із анонсами останніх новин. Також у кращий бік, але незначною мірою, змінився сайт газети «Портмоне» (portmone.name).

З кола веб-ресурсів, розглянутих нами в 2009 р., на особливу увагу заслуговують сайти газет районного рівня, які мало в чому відстають від запорізьких, а іноді навіть випереджають. Прикладом може слугувати інтернет-видання «Местные вести» (mv.org.ua), що належить групі мелітопольських газет, зокрема міжрайонному віснику «Мелитопольские ведомости», і стабільно працює з першої половини 2000-х рр., завжди інформаційно насичене: стрічка новин на ньому в усі роки оновлювалась по кілька разів за годину. 

Веб-адреса vedomosti.berdyansk.biz, за якою раніше працював сайт газети «Бердянские ведомости», тепер «перекидає» користувача на сайт pro.berdyansk.biz медіа-холдингу «PRO100», до якого належать, окрім згаданої газети, телеканал «ЮГ» і радіо «Азовская волна». Радіопрограми на ньому можна слухати он-лайн, тексти новин часто супроводжуються відеоподкастами різного походження. Сайт також містить, вважай, унікальну сторінку з цілодобовими стрімами з трьох точок міста – Мелітопольського шосе, площі Першої Бердянської ради та вулиці Набережної. Сторінка «Веб-камери Бердянська» створена завдяки інтернет-сервісу «USTREAM» (ustream.tv).

Сайт бердянської суспільно-політичної газети «Південна зоря» (pivdenka.berdyansk.net) відзначається великою кількістю рухливої реклами, жвавим контентом. За цим не відразу помітно, що журналістські матеріали не оновлювались на ньому з минулого літа, хоча паперова газета у світ виходить, що відображено в електронному архіві номерів на сайті. Виявився не набагато вдосконаленим сайт «Город» (gorod-online.net), при цьому з нього взагалі зникла інформація про паперове видання.

Ще кілька слів про сайт газети «Запорозька Січ» (sich.zp.ua),  не згаданий нами у минулому дослідженні. Він почав працювати саме з 2009 р. і з тих пір майже не змінювався; за всіма показниками мало чим відрізняється від сайту «Запорізької правди», хіба що містить менше реклами. Мінуси: технічні недосконалості – не замінений фірмовий фавікон «Joomla!», ввімкнені зайві модулі незрозумілого призначення, на «шапці» – дуже неакуратний логотип. Плюси: банери сторінок газети в соцмережах «Facebook» і «Одноклассники». Сторінки робочі, їм приділяють увагу, причому в «Одноклассниках» опублікована вся контактна інформація, тоді як на сайті sich.zp.ua її немає – видно, що ним займаються байдуже, без ентузіазму.

Звичайно, з 2009 р. в Запоріжжі виникла ціла низка нових інтернет-проектів: це портал 061.ua, сайти «Акцент» (akzent.zp.ua), «Вместе» (vmestezp.org), «Вся власть» (vv.com.ua), «Время новостей» (timenews.in.ua), «Голос» (golos.zp.ua), «Депо» (zp.depo.ua), «Мнение» (mnenie-ua.com), «Новый день» (nd.zp.ua), «Паноптикон Запорожья» (panoptikon.org), «Первый запорожский» (1news.zp.ua), «Проспект» (prospect.zp.ua), «Типичное Запорожье» (tp.zp.ua) «IPnews» (ipnews.in.ua), «ZANOZA» (zanoza-news.com), «ZPINFO» (zpinfo.com.ua) та інші. Серед них абсолютно переважають суто мережеві видання, які від початку були орієнтовані на оперативне інформування з використанням переваг Інтернету, а тому становлять неабияку конкуренцію старим сайтам газет, особливо тим, які недостатньо дбають про модернізацію. Існує й виняток: на початку 2012 р. відкрилась газета «Сила слова», а трохи пізніше цього ж року – однойменний інформаційний портал (silaslova.zp.ua). Спочатку сайт існував лише в ролі інтернет-версії паперового видання, але редакція свідомо вирішила перетворити його на самодостатній інтернет-ЗМІ з широкою тематикою новин. Це яскравий приклад досить поширених сьогодні (особливо за схемою газета-сайт) так званих бімедіа, що виникають у двох версіях одночасно або майже одночасно.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, як бачимо, сайти друкованих періодичних видань Запоріжжя протягом останніх років розвивались, але досить слабко і не всі. Частина з них припинила існування; деякі зберегли стабільну роботу, але майже не змінились; лише одиниці активно вдосконалювались. Основні напрями змін: 1) більш сучасний дизайн; 2) поява слайдів і відео; 3) інтеграція з соцмережами; 4) публікація матеріалів, які не повторюють матеріали паперової версії; 5) збільшення кількості рекламних банерів. Рідкісні зміни – застосування аудіоподкастів, стрімів, інфографіки, журналістики скріншотів. Той факт, що сайтів зникло більше, ніж  виникло (до десяти проти одного), може свідчити, з одного боку, про кризовий стан преси – недостатність фінансування і брак кваліфікованих кадрів, а з іншого, – про слабке розуміння співробітниками редакцій важливості якісної присутності в Інтернеті. Втім перша причина є більш правдоподібною, адже нові газети, якщо й відкриваються, то паралельно з веб-версіями.

Таким чином, ставлення до можливостей Інтернету у запорізьких газетярів сформувалось неоднорідне – лише деякі редакції паперових видань приділяють належну увагу своїм сайтам. Напрями, в яких вдосконалюються ці веб-ресурси, відповідають загальним трендам інтернет-журналістики.

Подальші дослідження можна було б спрямувати на детальне вивчення ефективності запровадження новітніх методів і прийомів журналістики в Інтернеті на прикладі окремих друкованих видань, що могло б наочно продемонструвати і довести їх необхідність. Це може стосуватися питань залучення додаткової аудиторії, зростання рейтингів газети/журналу тощо.

 

 

Джерела та література

1. Абліцова Г. Їм ліниво, або Як запорізькі інтернет-ЗМІ несвідомо маніпулюють читачем [Електронний ресурс] / Г. Абліцова, Г. Матвієнко // MYMEDIA. – [Сайт]. – Режим доступу : http://mymedia.org.ua/articles/localmedia/m_l_nivo_abo_yak_zapor_zk_nternet-zm_nesv_domo_man_pulyuyut_chitachem.html. – Дата доступу : 19.05.2014.

2. Виговська Н. Використання блогів у структурі традиційних медіа (на прикладі регіональних ЗМІ) [Електронний ресурс] / Н. Виговська // Магістеріум. Журналістика. – 2012. – Вип. 49. – С. 60–65. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Magisterium_j_2012_49_13.pdf.

3. Виговська Н. Використання мультимедійних технологій при створенні контенту в  регіональних медіа (на прикладі запорізьких ЗМІ) / Н. Виговська // Наукові записки Інституту журналістики.  – Вид. : Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка.  – Том 51. – Квітень-червень. – 2013. – С. 39–42.

4. Чабаненко М. В. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України : монографія / М. В. Чабаненко. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. – 183 с.

5. Чабаненко М. В. Запорізькі інтернет-ЗМІ в контексті розвитку онлайнової журналістики / М. В. Чабаненко // Соціальні комунікації сучасного світу : науково-теоретичний збірник. – Гол. ред. О. М. Холод. – 2009. – С. 156–158.

6. Чабаненко М. В. Преса з Інтернету і тенденція до комплементарності / М. В. Чабаненко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского : Науч. журнал. Серия «Филология. Социальные коммуникации». – Симферополь, 2013. – Том 26 (65). – № 3. – С. 56–60.

References

1. Abliczova G. Yim linyvo, abo Yak zaporiz`ki internet-ZMI nesvidomo manipulyuyut` chytachem [Elektronnyj resurs] / G. Abliczova, G. Matviyenko // MYMEDIA. – [Site]. – Rezhym dostupu : http://mymedia.org.ua/articles/localmedia/m_l_nivo_abo_yak_zapor_zk_nternet-zm_nesv_domo_man_pulyuyut_chitachem.html. – Data dostupu : 19.05.2014.

2. Vygovs`ka N. Vykorystannya blogiv u strukturi tradycijnyh media (na prykladi regionalnyh ZMI) [Elektronnyj resurs] / N. Vygovs`ka // Magisterium. Zhurnalistyka. – 2012. – Vyp. 49. – S. 60–65. – Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Magisterium_j_2012_49_13.pdf.

3. Vygovs`ka N. Vykorystannya multymedijnyh texnologij pry stvorenni kontentu v  regionalnyh media (na prykladi zaporiz`kyh ZMI) / N. Vygovs`ka // Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky.  – Vyd. : Kyivs`kyj nacionalnyj universytet im. T. G. Shevchenka.  – Tom 51. – Kviten`-cherven`. – 2013. – S. 39–42.

4. Chabanenko M. V. Internet-ZMI yak skladova chastyna systemy zasobiv masovoyi informaciyi Ukrayiny : monografiya / M. V. Chabanenko. – Zaporizhzhya : ZNU, 2011. – 183 s.

5. Chabanenko M. V. Zaporiz`ki internet-ZMI v konteksti rozvytku onlajnovoyi zhurnalistyky / M. V. Chabanenko // Socialni komunikaciyi suchasnogo svitu : naukovo-teoretychnyj zbirnyk. – Gol. red. O. M. Holod. – 2009. – S. 156–158.

6. Chabanenko M. V. Presa z Internetu i tendenciya do komplementarnosti / M. V. Chabanenko // Uchenye zapysky Tavrycheskogo nacyonalnogo unyversyteta im. V. Y. Vernadskogo : Nauch. zhurnal. Seriya «Fylologiya. Socyalnye kommunskaciyi». – Simferopol, 2013. – Tom 26 (65). – # 3. – S. 56–60.

 

Мирослава Чабаненко

Совершенствование приемов работы запорожской прессы в Интернете

Статья сосредоточена на процессах, происходящих в отрасли прессы под влиянием наступления Интернета. Проведено сравнение отношения газетчиков к возможностям работы в Сети в разные периоды – более пяти лет назад и на текущий момент – на основе анализа контента сайтов, принадлежащих периодическим печатным изданием Запорожья и Запорожской области. Рассмотрены внешний вид, техническое исполнение и структура интернет-изданий, многообразие форматов, применяемых журналистами в своих публикациях. Установлено, что только некоторые редакции газет и журналов уделяют должное внимание развитию собственных сайтов, следя за техническими новинками и внедряя их в жизнь. Большинство сайтов прессы меняются медленно, также существует тенденция к закрытию сайтов газет/журналов и росту конкуренции между ними и чисто сетевыми изданиями; новые проекты тяготеют к бимедиа.

Ключевые слова: пресса, Интернет, печатные издания, сетевые издания, конвергентность.

 

 Myroslava Chabanenko

The improving of the methods of work of Zaporizhzhya press in the Internet

The article focuses on the processes taking place in the industry of the press under the influence of the Internet offensive. It contains the comparison of the newsmen attitude to the possibilities of work in the Web in different periods – more than five years ago and to date – based on the analysis of content of sites owned by periodical printed publications of Zaporizhzhya and its area. The author explores the appearance, technical design and structure of online publications, a variety of formats used by journalists in their product. It was found that only some newspapers and magazines give due attention to the development of their own sites, watching for the technical innovations and implementing them in life. Most sites are changing slowly, there is also a tendency to close the sites of newspapers/magazines, and increasing of competition between them and online publications; new projects tend to be bimedia.

Keywords: press media, Internet, paper publications, online publications, convergence.