MV.zp.ua

Інформація для студентів факультету журналістики

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Фейсбук і агенційна журналістика в Інтернеті (на прикладі новин сайту УНІАН)

 

Чабаненко М. В. Фейсбук і агенційна журналістика в Інтернеті (на прикладі новин сайту УНІАН) / М. В. Чабаненко // Наукові записки Інституту журналістики : наук. збірник [за ред. В. В. Різуна]. – Київ : КНУ імені Тараса Шевченка, 2017. – Т. 1 (66) (січ.-берез.). – С. 93–97.

 

У статті відображено вивчення журналістського досвіду у виробництві інтернет-новин з використанням інформації, зібраної в соціальних мережах. Порівняння новинних повідомлень, опублікованих на сайті УНІАН в 2015-16 роках, дало змогу виявити типові підходи, що застосовуються цим агентством при висвітленні актуальної інформації з Фейсбуку. Ключовий результат дослідження полягає у висновку про те, що професійна журналістика, представлена ​​УНІАН, демонструє спробу уникати примітивізму, створюючи новини настільки ретельно, наскільки це можливо, зокрема подаючи посилання на додаткові джерела. Характерною особливістю їх структури є наявність переказу, пояснень, цитат і віджетів; зрідка розміщують фото та відео з Фейсбуку і ще рідше – інфографіку. В цілому результати дослідження доводять важливість такого джерела як соцмережі та свідчать про формування у професійному медіа-середовищі сталого уявлення про його правильне використання.

Ключові слова: Фейсбук, соціальна мережа, інтернет-новини.

 

УДК: 070.431: 801.82: 004.738.5

Фейсбук и агенционная журналистика в Интернете (на примере новостей сайта УНИАН).

В статье отражено изучение журналистского опыта в производстве интернет-новостей с использованием информации, собранной в социальных сетях. Сравнение новостных сообщений, опубликованных на сайте УНИАН в 2015-16 годах, позволило выявить типичные подходы, применяемые этим агентством при освещении актуальной информации с Фейсбука. Ключевой результат исследования заключается в выводе о том, что профессиональная журналистика, представленная УНИАН, демонстрирует попытку избегать примитивизма, создавая новости настолько тщательно, насколько это возможно, в том числе подавая ссылки на дополнительные источники. Характерной особенностью их структуры является наличие пересказа, объяснений, цитат и виджетов; изредка размещают фото и видео из Фейсбука и ещё реже – инфографику. В целом результаты исследования доказывают важность такого источника как соцсети и свидетельствуют о формировании в профессиональной медиа-среде устоявшегося представления о его правильном использовании.

Ключевые слова: Фейсбук, социальная сеть, интернет-новости.

 

UDC: 070,431: 801.82: 004.738.5

Facebook and agency journalism in the Internet (exemplified by the news of the site UNIAN).

The article reflects study of journalistic experience in the Internet news production with the use of information gathered in the social networks. The comparison of news reports published on the UNIAN website in 2015-16 revealed the typical approaches of this agency in covering actual information from Facebook. Key findings of the research lies in the conclusion that professional journalism, represented by UNIAN, shows an attempt to avoid primitivism, creating news as thoroughly as it possible, including references to additional sources. A characteristic feature of their structure is the presence of retelling, explanations, citations and widgets; rarely there are photos and video borrowed from Facebook and very rarely – infographics. Overall results of the research prove the importance of such source of information as social networks and assert the formation of established idea about its proper use in the professional media sphere

Keywords: Facebook, social network, Internet news.

 

Вступ

Яскравою рисою журналістики останніх років стало активне звернення до соціальних мереж, що насамперед стосується підготовки новин інтернет-виданнями. Вже накопичено солідний досвід такої роботи, при цьому доводиться спостерігати як примітивні, так і високопрофесійні підходи. Вивчення досвіду ЗМІ, які продукують найбільш вдалі зразки інтернет-новин, «прив’язаних» до соцмереж, становить актуальну наукову проблему, оскільки її вирішення сприятиме кращому науковому осмисленню важливих поточних процесів у медіа-сфері, крім того – удосконаленню професійної бази знань для журналістів-початківців.

Слід погодитись із В. Івановим у тому, що «медіа повинні передавати інформацію максимально оперативно, але це не має шкодити перевірці матеріалів на їх достовірність» [4, с. 19]. Не секрет, що сучасні інтернет-технології здатні забезпечувати найвищу оперативність, вони ж надають ефективні інструменти для перевірки інформації та знаходження додаткових даних, однак другою можливістю автори схильні нехтувати. Як результат – в медіа-просторі циркулюють новини не тільки сумнівної достовірності, а й недостатньо наповнені фактами, що часто взаємообумовлено. Причини різні, зокрема банальна недбалість, звичайно, але на ситуацію, поза жодним сумнівом, впливає і та обставина, що в умовах «журналістики коментарів та швидкості» традиційні уявлення про виробництво новин втрачають чіткі обриси [8, с. 156].

Сьогодні набуло популярності поняття «крос-медіа», що свідчить про певні зрушення у розумінні засобами масової інформації своїх функцій. «Монолог медіа стає діалогом, розгорнутим у часі і просторі. І споживач почувається залученим на рівні зі ЗМІ до процесу комунікації. Через крос-медіа аудиторія приєднується до числа авторів, загострює свою увагу, підвищує лояльність та постійно підтримує інтерес», – пояснює Л. Василик [1, с. 299]. Кросмедійна комунікація принесла нові шляхи пошуку, обробки та поширення інформації; її переваги найдужче помітні саме у середовищі соцмереж, де повідомлення перетворюється на динамічний багатосторонній канал обміну інформацією [1, с. 299]. Разом із іншими чинниками (зростання обсягів інформації, користування новітньою технікою тощо) принцип «крос-медіа» змінює характер сприйняття відомостей та вимоги до їх подання. Говорять про «інфляцію контенту» (головне не зміст матеріалу, а вміння привабити аудиторію), зменшення одиниці споживання інформації – «анонс статті в соцмережах стає самодостатньою одиницею журналістського контенту», вказує А. Мірошниченко [7]. (До речі, у зв’язку з поширенням «розумних годинників» та іншої подібної електроніки в наші дні виникла «журналістика одного погляду» (glance journalism) – «виробництво контенту, контакт із яким аудиторія здійснює за дуже короткий час» [10]).

Дослідники, які розглядають роль соцмереж у підготовці новин (С. Єременко, А. Ярова та ін.), як правило, намагаються пристосувати старі погляди до нових реалій, виступаючи проти примітивізації журналістики. Зокрема А. Мордюк пише: якщо добре перевіряти повідомлення соцмереж, можна збагатити інформаційний випуск теленовин цікавими темами та деталями [8, с. 156]. Цей висновок не викликає заперечень, але сьогодні він звучить радше як побажання, що ніколи не буде виконуватись усіма ЗМІ. Наразі не зовсім ясно, чи збережеться звичай готувати новини старанно поруч із неухильним наступом таких схем роботи, які здаються поверховими, і, якщо збережеться, – то в якому вигляді.

Під цим кутом зору варто приділяти увагу актуальним змінам у діяльності медіа, які зарекомендували себе як професіонали. Мета нашого дослідження – вивчення досвіду інформаційного агентства УНІАН стосовно підготовки новин із залученням даних американської соцмережі Фейсбук (Facebook). Були поставлені такі завдання: 1) виявити і класифікувати випадки звернення до цієї соцмережі як до джерела, 2) визначити типові для УНІАН підходи до створення відповідних новинних матеріалів, 3) простежити і з’ясувати наявні тенденції.

Методи дослідження

Використовувались методи спостереження, порівняння, аналізу, індукції.

Результати і обговорення

У дослідженні порівнювались новини УНІАН за перші півріччя 2015 і 2016 рр. Для аналізу були відібрані повідомлення, що потрапили до результатів пошуку на сайті unian.ua за словом «Фейсбук». Таких за січень-червень 2015 р. знайшлось 140, а за аналогічний період наступного року – лише 69 (усього 209).

У 6 та, відповідно, 12 випадках Фейсбук згадувався у тексті, не слугуючи джерелом (приклади: повідомлення «Хакери зламали акаунти Цукерберга в соцмережах», «Відкрилась третя у світі клініка з лікування «залежності від Фейсбуку» від 6 і 7 червня 2016 р.). Тому кількість новин, які нас цікавили, фактично становила 134 і 57 випадків (191).

Була з’ясована частота виходу таких новин протягом одного місяця – від 20 до 31 повідомлень у 2015 р. (тобто майже щодня) і від 7 до 19 у 2016 р.

Ймовірною причиною того, що у 2016 р. повідомлень на основі інформації з Фейсбуку виявилось значно менше, ніж у 2015 р. (у 2,35 рази), могло послугувати певне послаблення напруги в українському інформаційному просторі. Адже якщо новини на теми АТО, антитерористичної діяльності СБУ, кримських подій у 2015 р. складали рівно половину (50 %) повідомлень із нашої вибірки, то у 2016 р. – тільки 28,5 %. Цей факт наводить на думку про те, що журналісти УНІАН надають перевагу популярній соцмережі як джерелу, в основному, тоді, коли необхідно здобути значущу інформацію у максимально короткі терміни.

Аналіз використання інформації з соцмережі Фейсбук журналістами УНІАН показав, що у агентстві встановились певні підходи, які вважають вдалими і яких намагаються постійно дотримуватись, що забезпечує єдиний стиль у підготовці повідомлень. Структура новини з інформацією з Фейсбуку переважно містила такі елементи: 1) вказівку на те, що якась конкретна особа оприлюднила на своїй сторінці в соцмережі певну інформацію; 2) короткий переказ змісту цієї інформації; 3) одну або декілька цитат; 4) додаткові дані, дотичні до головного факту, але одержані з інших джерел, зокрема, згадані в інших новинах УНІАН. Повідомлень, структурованих подібним чином, за 2015 р. виявилось 58 %, а за 2016 р. – 43 %.

Прикметно, що четвертий елемент у таких новинах присутній майже завжди, за дуже рідкими винятками. Це викликає повагу до рівня роботи сайту УНІАН на тлі загального потоку низькоякісних інтернет-новин, особливо продукованих регіональними інтернет-ЗМІ, що часто складаються лише з факту оприлюднення інформації в соцмережах і цитати чи іншого доказу (найчастіше – скріншота). Так інтернет-видання Донецька, Одеси, Чернівців, Сум «розміщують велику кількість дезінформації, неопрацьованих прес-релізів, а тепер усе частіше – неперевіреної інформації з Фейсбуку» [2]. Примітивний передрук дописів із соціальних мереж став «хворобою» регіональних інформаційних сайтів (зокрема сумських і дніпропетровських), які «демонструють стійке небажання працювати з першоджерелами», натомість перетворюють новину «на довгий ланцюжок посилань», нехтуючи стандартами достовірності [11]. У зв’язку з цим А. Ярова впевнена: «Інтернет дав журналістиці якісно нові можливості та водночас спровокував і її кризу, зокрема кризу якості інформаційної продукції» [11].

Повертаючись до нашого дослідження, зазначимо, що всього одна новина з вибірки була проілюстрована звичайним знімком екрана: замість простих зображень фрагментів веб-сторінок на сайті УНІАН застосовують спеціальні віджети, за допомогою яких користувач має змогу не лише ознайомитись зі згаданим у новині дописом на Фейсбуці, а й негайно перейти до нього та, за бажання, висловити власне ставлення – залишити «лайк», коментар тощо. Текст у них більш читабельний (літери виразніші). Новини з віджетами Фейсбуку становили 16 % вибірки у 2015 р. і 17 % у 2016 р. Деякі містили по два та навіть більше віджетів в одній новині.

«Редакційні реалії змушують журналістів та їхнє керівництво використовувати нові технології, нові платформи та канали розповсюдження інформації, нові форми подачі матеріалу, нові методики пошуку, нові способи контакту з читачем, нове мислення» [5, с. 7]. Ця думка сьогодні надзвичайно точно окреслює умови, в яких існує журналістика цифрової епохи. Втім експериментування з технічними новинками, якого неможливо уникнути, не завжди дає бездоганний ефект. Так при всіх очевидних плюсах змальований вище найбільш сучасний спосіб використання інформації з соцмереж має один суттєвий недолік: якщо користувач видаляє свій допис, з відповідної новини на сайті інтернет-видання він також зникає і віджет стає порожнім. Ми знайшли 6 таких випадків (4 і 2). Теми новин свідчать про те, що інформацію видаляють не тільки тоді, коли вона скандальна і компрометує користувача соцмережі, тому ніколи не можна передбачити наперед, чи буде пошкоджений віджет на сайті.

Дуже незначна кількість новин із вибірки (4,3 і 1,4 %) містила переказ інформації з соцмережі без цитування. В таких випадках розміщують гіперпосилання на відповідні веб-сторінки.

Лише одне повідомлення з усієї вибірки містило інфографіку – це новина «Відкритий форум “ЧЕСНО. Фільтруй суд: через очищення до справедливого суду”» за 9 червня 2016 р. Соцмережі Фейсбук воно стосувалось лише тим, що у ньому подавалось гіперпосилання на сторінку заходу.

Зрідка (у близько 5 % публікацій) новини були проілюстровані світлинами, взятими з Фейсбуку (це позначається під фото) при тому, що сам інформаційний привід міг бути того ж або зовсім іншого походження. Всі опубліковані відеоматеріали транслювались із Youtube, але до новин у багатьох випадках вони потрапляли саме тому, що їх демонстрували на Фейсбуці.

Отже, якщо не брати до уваги різке зменшення у 2016 р. загальної кількості новин, підготовлених на основі інформації з Фейсбуку (що з великою долею вірогідності було продиктовано сторонніми факторами), в цілому очевидно, що ця соцмережа посідає важливе місце серед джерел, до яких постійно звертаються журналісти УНІАН.

Є підстави вважати, що його значення для всіх ЗМІ найближчим часом не ослабне. Кількість українських користувачів Фейсбуку невпинно збільшується (з квітня 2009 р. по березень 2015 р. вона зросла у 64 рази (!) – з 62 тис. до 4 млн. [3]), усього ж у світі аудиторія Фейсбук вже перевищила 1,71 млрд. людей [6].

«У березні минулого року близько 15 % читачів «Української правди» потрапили на сайт видання з Facebook», – відзначали Н. Іллюк,  Ю. Нестеряк і В. Рябічев  у статті, опублікованій три роки тому [5, с. 8]. За даними Інституту з вивчення журналістики Reuters, у 2016 р. більше половини інтернет-користувачів знайомляться з новинами в соціальних медіа [9]. Опитування проводилось у 26 країнах Європи, Азії, Північної та Південної Америки; у  дослідженні брали участь 50 тис. осіб, 44 % з яких користуються Фейсбуком. Все це говорить про те, що загалом зв’язок інтернет-видань із соцмережами наділений перспективами, які складно переоцінити.

Висновки

Таким чином, здійснений нами аналіз використання одним із провідних інформаційних агентств України повідомлень зі сторінок популярної соцмережі Фейсбук довів значимість цього джерела для підготовки новин та засвідчив перспективність кросмедійних підходів у журналістиці, зокрема інтернетній.

Найголовніший висновок – УНІАН як професійний виробник новин намагається не опускатись до примітивних передруків повідомлень із соцмережі: новини УНІАН, що спираються на інформацію з Фейсбуку, підготовлені переважно ґрунтовно, виважено, містять чимало фактів, розтлумачення, пояснення і нерідко – звернення до інших джерел.

За стилем подання їх можна розбити на кілька груп. Найбільшу групу складають публікації, що містять 4 структурних елементи: вказівку на факт оприлюднення певної інформації в соцмережі Фейсбук; переказ її змісту, одну або декілька цитат із Фейсбуку та додаткові дані з інших джерел або інших матеріалів УНІАН. Очевидно, що це є пріоритетним підходом агентства до роботи з інформацією з соцмереж, якого прагнуть дотримуватись журналісти, готуючи такі новини.

Приблизно вдвічі меншу групу на сайті УНІАН становлять новини, в яких, окрім цитат, розміщені віджети Фейсбуку, що надають користувачам сайту швидкий безпосередній зв’язок зі згаданою у новині сторінкою в соцмережі та зручні можливості інтерактивного втручання. Віджети сьогодні замінили менш функціональні скріншоти, вони мають переваги, але й один суттєвий недолік – інформація в них може зникати, якщо знищується відповідний допис у соцмережі.

Переказ інформації з Фейсбуку без цитат і віджетів (третя група) УНІАН практикує вкрай рідко, в таких матеріалах розміщують гіперпосилання на відповідні сторінки соцмережі.

Порівняно незначна частина новин супроводжується фотознімками з Фейсбуку, ще менша – відео, причому відеоролики, в основному, первинно опубліковані на Youtube; інфографіка – радше виняток.

Загалом у використанні агентством УНІАН інформації з Фейсбуку в новинах простежується кілька тенденцій. Це, по-перше, формування сталих підходів до підготовки матеріалів і намагання їх дотримуватись. По-друге, прагнення подавати інформацію ґрунтовно – з роз’ясненнями, цитатами, наведенням додаткових даних, зокрема з інших джерел. По-третє, застосування найбільш сучасних технічних засобів презентації повідомлень із соцмережі (на сьогодні – віджетів). Побічним, але цікавим, результатом проведеної наукової розвідки є виявлення тенденції до зростання кількості згадувань Фейсбуку як звичайного факту дійсності у новинах, що свідчить про зміцнення його впливу на суспільство в цілому.

Обраний напрям дослідження доречно продовжити вивченням сучасного досвіду виробництва новин іншими медіа професійного рівня.

Подяки

Висловлюю щиру подяку відомим дослідникам медіа-сфери О. Амзіну, Г. Почепцову та А. Мірошниченку, чиї повідомлення в соцмережі Фейсбук допомогли мені зорієнтуватися в деяких нюансах щодо сформульованої у статті проблеми і краще зрозуміти її науковий контекст. Також дякую факультету журналістики ЗНУ за підтримку у проведенні цього дослідження.

 

Список літератури

1.     Василик Л. Є. Крос-медіа як тренд сучасної журналістики / Л. Є. Василик // Наукові записки Інституту журналістики : зб. наук. пр. ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. – К., 2013. – Том 52. – С. 297–300.

2.     Єременко С. Прес-релізи та Фейсбук – основні джерела інформації регіональної журналістики [Електронний ресурс] / С. Єременко // Інститут демократії імені Пилипа Орлика. – 15.03.2016. – Режим доступу : http://idpo.org.ua/analitics/437-pres-relizi-ta-fejsbuk-osnovni-dzherela-informaci%D1%97-regionalno%D1%97-zhurnalistiki.html. – Дата доступу : 20.06.2016.

3.     За год украинская аудитория Facebook выросла на четверть [Электронный ресурс] / Деловая Столица. – 30.03.2015. – Режим доступа :  http://www.dsnews.ua/society/za-god-ukrainskaya-auditoriya-facebook-vyrosla-na-chetvert-30032015224700. – Дата доступа : 20.06.2016.

4.     Іванов В. Ф. Вимоги до роботи з фактами та джерелами інформації в мас-медіа / В. Ф. Іванов // Інформаційне суспільство : науковий журнал ; Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2015. – Вип. 22. – С. 17–20.

5.     Іллюк Н. О. Сучасний стан розвитку мережевих ЗМІ : європейський досвід та українська практика / Н. О. Іллюк,  Ю. М. Нестеряк, В. Л. Рябічев // Інформаційне суспільство : науковий журнал ; Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2013. – Вип. 17. – С. 5–9.

6.     Количество пользователей Facebook составило 1,71 миллиарда человек [Электронный ресурс] / Телеграф. – 28.06.2016. – Режим доступа :  http://telegraf.com.ua/tehnologii/2694378-kolichestvo-polzovateley-facebook-sostavilo-1-71-milliarda-chelovek.html. – Дата доступа : 27.07.2016.

7.     Мирошниченко А. Во что вовлекают человека новые медиа [Электронный ресурс] / А. Мирошниченко // Slon. – 29.04.2016. – Режим доступа : https://slon.ru/calendar/event/1092196/. – Дата доступа : 28.07.2016.

8.     Мордюк А. О. Вплив соціальних мереж на контент телевізійних випусків новин / А. О. Мордюк // Наукові записки Інституту журналістики : зб. наук. пр. ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. – К., 2014. – Том 57. – С. 152–156.

9.     Соціальні мережі стали головним джерелом новин для інтернет-користувачів у світі [Електронний ресурс] / Дзеркало тижня. – 15.06.2016. – Режим доступу : http://zn.ua/TECHNOLOGIES/socialnye-seti-stali-glavnym-istochnikom-novostey-dlya-internet-polzovateley-v-mire-216448_.html. – Дата доступу : 27.06.2016.

10.            Стечкин И. “Некликабельная” журналистика быстрого взгляда [Электронный ресурс] / И. Стечкин // MediaToolbox. – 12.12.2014. –  Режим доступа : http://mediatoolbox.ru/blog/neklikabelnaya-zhurnalistika-byistrogo-vzglyada//. – Дата доступа : 22.07.2016.

11.            Ярова А. Дайджести як головний формат регіональної журналістики  [Електронний ресурс] / А. Ярова // Інститут демократії імені Пилипа Орлика. – 14.08.2016. – Режим доступу : http://idpo.org.ua/analitics/697-dajdzhesti-yak-golovnij-format-regionalno%D1%97-zhurnalistiki.html. – Дата доступу : 15.08.2016.

 

Literature

1.     Vasylyk L. Ye. Cross-media as a trend of modern journalism / L. Ye. Vasylyk // Naukovi Zapysky Instytutu Zhurnalistyky : research papers collection ; Taras Shevchenko National University of Kyiv, The Institute of Journalism. – K., 2013. – Vol. 52. – P. 297–300.

2.     Yeremenko S. Press releases and Facebook the main sources of regional journalism [Electronic resource] /

S. Yeremenko

// Pylyp Orlyk Institute of Democracy. – 15.03.2016. – Reference : http://idpo.org.ua/analitics/437-pres-relizi-ta-fejsbuk-osnovni-dzherela-informaci%D1%97-regionalno%D1%97-zhurnalistiki.html. – Accessed : 20.06.2016.

3.     For the year Ukrainian audience of Facebook has grown by a quarter [Electronic resource] / Delovaya Stolycza. – 30.03.2015. – Reference :  http://www.dsnews.ua/society/za-god-ukrainskaya-auditoriya-facebook-vyrosla-na-chetvert-30032015224700. Accessed : 20.06.2016.

4.     Ivanov V. F. The requirements to work with facts and sources of information in media / V. F. Ivanov // Informacijne suspil`stvo : scientific journal ; The Institute of Journalism of Taras Shevchenko National University of Kyiv. – К., 2015. – Ed. 22. – P. 17–20.

5.     Illyuk N. O. The current state of online media development : European experience and Ukrainian practice / N. O. Illyuk,  Yu. M. Nesteryak, V. L. Ryabichev // Informacijne suspil`stvo : scientific journal ; The Institute of Journalism of Taras Shevchenko KNU. – К., 2013. – Ed. 17. – P. 5–9.

6.     The number of Facebook users totaled 1.71 billion [Electronic resource] / Telegraf. – 28.06.2016. – Reference :  http://telegraf.com.ua/tehnologii/2694378-kolichestvo-polzovateley-facebook-sostavilo-1-71-milliarda-chelovek.html. – Accessed : 27.07.2016.

7.     Miroshnichenko A. In what new media involve human [Electronic resource] / А. Miroshnichenko // Slon. – 29.04.2016. – Reference : https://slon.ru/calendar/event/1092196/. – Accessed : 28.07.2016.

8.     Mordyuk A. O. The impact of social networking on the content of television news bulletins / А. О. Mordyuk // Naukovi Zapysky Instytutu Zhurnalistyky : research papers collection ; Taras Shevchenko National University of Kyiv, The Institute of Journalism. – К., 2014. – Vol. 57. – P. 152–156.

9.     Social networks have become a major source of news for Internet users in the world [Electronic resource] / Dzerkalo tyzhnya. – 15.06.2016. – Reference : http://zn.ua/TECHNOLOGIES/socialnye-seti-stali-glavnym-istochnikom-novostey-dlya-internet-polzovateley-v-mire-216448_.html. – Accessed : 27.06.2016.

10. Stechkin I. "Not clickable" journalism of glance [Electronic resource] / I. Stechkin // MediaToolbox. – 12.12.2014. – Reference : http://mediatoolbox.ru/blog/neklikabelnaya-zhurnalistika-byistrogo-vzglyada//. – Accessed : 22.07.2016.

 

11. Yarova A. Digests as the main format of regional journalism [Electronic resource] / А. Yarova // Pylyp Orlyk Institute of Democracy. – 14.08.2016. – Reference : http://idpo.org.ua/analitics/697-dajdzhesti-yak-golovnij-format-regionalno%D1%97-zhurnalistiki.html. – Accessed : 15.08.2016.