MV.zp.ua

Інформація для студентів факультету журналістики

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Зниження якості інтернет-новин в умовах послаблення уваги до текстів

 
Чабаненко М. В. Зниження якості інтернет-новин в умовах послаблення уваги до текстів / М. В. Чабаненко // Масова комунікація : історія, сьогодення, перспективи : наук.-практ. журн. ; [упоряд. М. А. Рожило]. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. – № 9–10 (7). – С. 104–110 (208 с.).

 

Стаття зосереджена на явищі примітивізації текстів новин інтернет-видань, яке можна спостерігати протягом останніх років. Проведено порівняння новинних повідомлень одного з запорізьких регіональних мережевих ЗМІ за 2012 і 2016 рр. В результаті вивчення різниці між ними виявлено зниження якості текстів новин одночасно за кількома параметрами, зокрема зафіксовано появу матеріалів із такими недоліками, які раніше майже не зустрічались: недостатньо розкритий інформаційний привід, слабка аргументація, недосконалий виклад, грубі мовні помилки. Встановлено взаємозв’язок між підвищенням концентрації таких недоліків та побудовою матеріалів на основі даних соцмереж, а також пристосуванням текстів під потреби пошукових систем. Запропоновано здійснити перевірку припущення про існування відповідної загальної тенденції в сучасній інтернет-журналістиці. 

Ключові слова: інтернет-видання, інтернет-журналістика, новини, текст, Мережа.

 

Наукова проблема та її значення. Однією з актуальних тенденцій розвитку інтернет-журналістики сьогодні вважають посилення аудіовізуальної компоненти матеріалів. Фахівці медіа-сфери та її дослідники багато уваги приділяють мультимедійності, крос-медійним технологіям; поруч із цим підходи до створення текстових повідомлень, насамперед текстів новин, стають дедалі більш механізованими, навіть роботизованими, що сприймається як певний виклик часу. На перший план виходять маркетингові стратегії, основані, з одного боку, на психологічних прийомах маніпулювання аудиторією, з іншого – на технічних особливостях обігу інтернет-повідомлень. За таких умов теоретично виникає ризик зниження якості текстів, продукованих інтернет-виданнями, – саме під кутом зору їх класичних журналістських властивостей і характеристик (соціальна значущість, переконливість, виваженість, грамотний виклад фактів, грамотна мова, виразність думки тощо).

Згадане зміщення акцентів на тлі поширених розмов про те, що володіння словом у журналістиці вже не є головною цінністю, безсумнівно, позначається на щоденній діяльності співробітників інтернет-видань, однак чи має воно такі негативні наслідки, журналістикознавчій науці достеменно невідомо. Логічно припустити, що необхідність безнастанно освоювати нові технічні схеми, відповідати модним трендам, зокрема використовувати можливості соцмереж, разом із шаленими темпами інформування («висвітлення події відбувається одночасно з подією» [1, с. 114]) та постійною гонитвою за свіжими інформаційними приводами, дійсно можуть призводити до виробництва новин із сирими, неякісними, недостатньо опрацьованими текстами. Якщо це відповідає реальному стану речей, то більш помітно явище погіршення текстів новин повинно торкнутись інтернет-видань, рівень професійності яких був низьким від початку, оскільки у них менше здатності чинити опір негативним впливам, але якоюсь мірою – і високопрофесійних також. Вивчення окресленої наукової проблеми сприятиме збереженню деяких важливих традицій у методології журналістики, давши змогу відкоригувати сучасний погляд на коло першочергових вимог до постачальників інтернет-новин.

Аналіз досліджень. У царині досліджень текстів інтернет-повідомлень переважають роботи, спрямовані на розгляд жанрової палітри, що перебуває у стані безперервних модифікацій. «Червоною ниткою» у них проходить тема мультимедійного супроводу, який разом із іншими специфічними перевагами Інтернету призводить до синергетичного ефекту, в результаті текст не просто тьмяніє чи стає другорядним – його контури як поняття виявляються розмитими. Про кризу вербального тексту в Мережі пише Г. Лильо, наголошуючи: «Сьогодні текст інформаційного повідомлення – це вже не лише вербальний рівень, а поєднання кодів кількох семіотичних рівнів» [7, с. 369]. Причому, йдеться не про банальне сполучення окремих семіотичних систем і одиниць, а про «композиційно єдиний твір», який завдяки інтерактивним доповненням забезпечує суб’єктивність сприйняття та відповідно – різні ступені стосунку повідомлення до дійсності. Відтак дослідниця здійснює спробу обґрунтувати доцільність вживання терміна «мультимодальний текст», запропонованого деякими зарубіжними авторами.

Своєчасні дослідження щодо будь-яких зрушень у способах подачі інформації в Інтернеті здійснює О. Градюшко. Констатуючи ту обставину, що весь цикл виробництва інформації став іншим, цей білоруський дослідник із оптимізмом зауважує: «Гадаємо, що в цьому різноманітті медійних платформ у вік миттєвих повідомлень, коли кожен хоче бути першим, один елемент повинен залишатися незмінним. Це класична якісна журналістика. Журналістика завтрашнього дня» [1, с. 114]. 

При всьому бажанні погодитись із такою позицією, поки що залишається незрозумілим, як же зберегти «класичну якісну журналістику» саме щодо текстів в умовах, коли люди втрачають звичку неквапливо та вдумливо читати і писати. «Вже виросло покоління, не здатне читати що-небудь довше оповіщення, – стверджує колишній технологічний директор інтернет-видання The Huffington Post (huffingtonpost.com) О. Тот (Otto Toth) (який на цей час, згідно з даними LinkedIn, працює на медіа-корпорацію AOL). –  А тепер уже у нас і журналісти з’явились, які пишуть самі лише оповіщення. Редактори заголовків – ось хто є найбільш успішною посадою майбутнього в журналістиці» [5]. Серед 10 основних навичок сучасного журналіста, які подала у своєму блозі студентка Університету штату Флорида П. Левін (Paige Levin), дівчина називає вміння «писати без помилок, але при цьому – коротко» [6]. Прикметно, що цей висновок у неї один із останніх, йому передують необхідність вчити математику, ази програмування, як створювати контент на різних платформах та інше. «Учора було достатньо виразно викладати думки, а сьогодні потрібно розбиратись у digital-технологіях і медіабізнесі», – заявляє Р. Скрупник у статті «8 обов’язкових навиків для журналістів у 2016» [9]. 

Все це – реальність нинішньої журналістики. Про важливість підлаштування текстів під потреби пошукового просування сайтів пишуть не тільки блоґери, а й серйозні дослідники, автори підручників. Той же О. Градюшко в іншій своїй роботі запевняє: «сайти інтернет-ЗМІ можуть значно збільшити свою читацьку аудиторію за рахунок користувачів пошукових систем і соціальних медіа завдяки спеціально підготовленим текстам для них, розширити творчий діапазон, вийшовши за межі класичної журналістики» [2, с. 82]. «Спеціально підготовлені» означає, по суті, механізовані. М. Лукіна вказує на те, що в інтернет-новинах «не можуть використовуватись метафори, ідіоми, афоризми й інші образні виражальні засоби, такі популярні в газетах, оскільки пошуковий робот просто не розпізнає їх прихований зміст» [2, с. 80; 8, с. 63]. Виходить, що у створенні і сприйнятті текстів для Інтернету homo sapiens добровільно опускає себе до рівня штучного інтелекту, тоді як раніше, в традиційних ЗМІ, талановиті журналісти, тобто кращі носії природного інтелекту, підтягували масу читачів до свого рівня.

До окремої групи наукових досліджень слід віднести роботи про зміни в попиті на текстові матеріали взагалі. Надію на відновлення інтересу до читання викликала поява лонгрідів. Західну «журналістику довгої форми» порівнюють із тим, що раніше називалось художньою публіцистикою: «Так, можливо, нарис, який у 90-ті роки погано пристосовувався до серйозних змін у журналізмі, сьогодні відроджується у новій формі? Може, лонгрід – це і є нарис ХХІ століття?», – запитують А. Золотухін і Ю. Мажаріна [3, с. 93]. Проте лонгріди насправді не рятують ситуацію! Більшість матеріалів, які виходять з претензією на лонгрід, містять тексти, набрані надто крупним шрифтом і проілюстровані велетенськими знімками. Для того, щоб їх прочитати, треба довго скролити сторінку, але їх загальний обсяг у кількості знаків, як правило, незначний. Вони фрагментовані, розбиті підзаголовками і врізками, будучи створеними не для уважного читання, а для побіжного перегляду, як і решта текстових матеріалів Інтернету.

Іще один аспект досліджень інтернет-повідомлень, який став популярним останнім часом у зв’язку з інформаційною війною, – достовірність інформації. Несвідоме або свідоме перекручування фактів слугує, звичайно, вагомою причиною розцінити текст новини як неякісний, проте новини з дезінформацією формально бувають складені правильно, навіть ідеально. Якщо ж пересмикування надто грубі, то в них обов’язково проступають інші ознаки примітивізації підходів до інформування.

Робіт, присвячених вивченню явища зростання питомої ваги примітивних текстів новин в Інтернеті внаслідок того, що журналістська діяльність дедалі дужче залежить від комп’ютерних і мережевих технологій, поки що немає; це обумовлює актуальність започаткування даного напряму наукових розвідок. Ми зважали також і на те, що існує ціла низка досліджень із філософії, психології та лінгвістики, які доводять явище примітивізації процесів комунікації, мови і текстів під впливом Інтернету. А тексти новин – це невід’ємна частина загального дискурсу соціальних комунікацій в Інтернеті, загальні процеси так чи інакше мають залишати на ній свій слід. Принаймні, може спрацьовувати певний психологічний ефект – журналісти, особливо молоді, спостерігаючи специфічний стиль спілкування в Інтернеті, підсвідомо засвоюють, що в недбалості висловлювань у Мережі немає нічого страшного. Крім того, цифрові пристрої змінюють мислення: «Люди, які активно користуються планшетами і ноутбуками, схильні концентруватися на окремих деталях, а не на загальній картині» [4]. Це може заважати журналістам правильно оцінювати факти і приймати рішення на етапі створення концепції майбутнього матеріалу і збору додаткової інформації.

Мета і завдання статті. Мета – перевірити припущення про зниження якості текстів інтернет-новин; у разі підтвердження з’ясувати, які фактори слугують причиною. Для досягнення мети було поставлено чотири завдання. Перше: розробити критерії для виявлення ознак низької якості текстів новин (саме через призму журналістики, а не інформатики, психології,  медіа-маркетингу, науки про SEO-оптимізацію тощо). Друге: провести порівняння новин одного з регіональних запорізьких інтернет-видань, опублікованих цього року і в рік заснування сайту, проаналізувавши їх за розробленими критеріями. Третє: спробувати окреслити коло факторів, які теоретично можуть спричиняти погіршення журналістської якості текстів інтернет-новин, проаналізувати вибрані новини на вірогідність такого впливу. Четверте: на основі одержаних результатів визначити відповідні причинно-наслідкові зв’язки.

Застосовувались методи спостереження, порівняння, аналізу й індукції.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Інтернет-журналістику в Запоріжжі сьогодні представляють щонайменше півсотні інтернет-видань, значна частина яких становить сайти традиційних ЗМІ. Для свого дослідження ми вибрали досить відоме на місцевому рівні суто мережеве видання Ipnews (ipnews.in.ua), що розпочало діяльність у 2012 р. (рік заснування перевірено за допомогою сервісу Whois на сайті Domaintools). Сайт російськомовний; власних архівів не має, тому, звертаючись до старих матеріалів, довелось користуватись послугами Internet Archive (archive.org). 

Порівнювались 20 новин (скільки можливо було відкрити з головної сторінки через веб-архів) за 18 серпня 2012 р. і 20 новин за 5 травня 2016 р.

Спочатку був здійснений аналіз їх текстів за такими критеріями:

1. Не вартий або мало вартий уваги інформаційний привід.

2. Фальшива сенсаційність, зроблено «з мухи слона», «базарний» стиль.

3. Недостатньо необхідних для висвітлення події фактів.

4. Недостатня аргументація, слабкі джерела або мало джерел.

5. Недоречності у викладенні інформації (страждають логіка, здоровий глузд, почуття гумору), порушення правила перевернутої піраміди.

6. Мовні огріхи (граматичні, орфографічні помилки, звичайна недбалість – пропущені слова, обірваний текст, переплутані букви тощо; просторіччя, неадекватний стиль).

7. Новина становить передрук, але звідки не вказано, або вказано, але не оформлено у вигляді гіперпосилання.

У вибірці новин інтернет-видання Ipnews за 2012 р. майже половина повідомлень (40 %) стосувалась зарубіжних подій. Лише дві новини (10 %) становили власну інформацію, решта – передруки матеріалів прес-служб, інших інтернет-видань та інформаційних агентств, як українських, так і російських, причому серед усіх джерел переважав російський сайт lenta.ru (25 %). У вибірці за 2016 р. повідомлень про зарубіжні події зовсім не виявилось, лише одна новина мала всеукраїнське значення, решта були підготовлені на місцевому матеріалі. Власну інформацію становили понад 50 % новин. 

Така картина свідчить, перш за все, про те, що за чотири роки інтернет-видання змінило підходи до виготовлення новин, переорієнтувавшись на матеріали, підготовлені самостійно. Разом із цим дуже помітно знизилась якість новинних повідомлень. Так у вибірці за 2012 р. нами було виявлено лише п’ять випадків недопрацювань у п’яти новинах, усі однотипні – джерело не оформлено у вигляді гіперпосилання (7-й критерій). Це помилка самого інтернет-видання, допущена при публікації чужих текстів, узятих здебільшого з професійних джерел і тому підготовлених із дотриманням усіх відповідних вимог. У вибірці за 2016 р. нами зафіксовано 26 випадків недопрацювань в 11 новинах. Збільшилась кількість не тільки неякісних новин (25 % проти 55 %), а й самих похибок в одній новині – з однієї до двох-чотирьох. 

Оформлювати джерела в гіперлінки на сайті майже навчились (лише у двох випадках посилання неклікабельні), зате почали порушувати правила орфографії та пунктуації (6-й критерій), а головне – публікувати новини недостатнього обсягу, зі слабким фактажем, мало аргументовані, з некоректним позначенням джерел, нечітким, незрозумілим, нечитабельним, примітивним викладом тощо (3-й, 4-й і 5-й критерії). Наприклад, у новині «У Запоріжжі презентують 1 ІТ-проект по електронній демократії» (в заголовку помилка: одиниця зайва) багато місць належало б роз’яснити читачеві (що таке «IT Hub», як розшифровується абревіатура «EGAP» тощо). Текст, напевно, автоматично перекладали з української мови і не вичитали після того, оскільки в ньому є таке речення: «Кроме этого, на западе возможно обсуждение некоторых идей участников». Ясно, що українське «на заході» треба було перекласти як «на мероприятии».

Найбільш якісні новини – передруки, однак набір джерел у 2016 р. змінився: тепер сайт почав цікавитись інформацією районних ЗМІ, інтернет-видань інших регіонів та майже ігнорує російські джерела. 

Новинами на сайті нерідко слугують фактично зовсім не опрацьовані повідомлення прес-служб (15 % проаналізованих повідомлень), оголошення (20 %), інформація з соцмереж (15 %). Один із яскравих прикладів – новина «Запорізькі патрульні затримали крадія ”плазми”». Наведемо її повний текст (в українському перекладі): «Злочинець украв плазмовий телевізор з квартири на першому поверсі. Про це повідомляє прес-служба Патрульної поліції Запоріжжя в соцмережі. Пограбування сталося вночі 4 травня. Інспектори помітили грабіжника з плазмовим телевізором і затримали його». Далі було подано відповідний скріншот, на чому новина й завершувалась. Інша подібна за побудовою та обсягом новина – «У запорізькій школі стався акт вандалізму». 

Отже, новини, підготовлені журналістами Ipnews самостійно, складно назвати власними журналістськими матеріалами цього інтернет-видання, виняток становлять хіба що поодинокі повідомлення, написані за підсумками участі в офіційних прес-конференціях і брифінгах. Втім, їх тексти відзначаються вкрай незграбним і непродуманим викладом. Прикладом може слугувати новина «Давтян контролюватиме розтрату державних грошей в області» («Давтян будет контролировать растрату государственных денег в области»), у якій зокрема йдеться про те, що новий перший заступник голови Запорізької облдержадміністрації «буде спеціалізуватись» на фінансових та економічних питаннях, сприятиме надходженню інвестицій, за рахунок чого збирається забезпечити своєчасну виплату заробітних плат. У замітці немає шонайменшого натяку на спробу дискредитувати цього чиновника, але в заголовку фактично повідомлено про те, що відбудеться «розтрата державних грошей області», яку «контролюватиме» Д. Давтян. Гадаємо, автор тексту не мав на думці вкладати в заголовок саме такий смисл, радше проявив недбалість, вживши слово «розтрата» замість більш доречного «витрати».

До основної вибірки зовсім не потрапили новини, в яких є ознаки низької якості за першими двома критеріями – коли не вартий або мало вартий уваги інформаційний привід, створена фальшива сенсація. Але на сайті інтернет-видання Ipnews такі тексти іноді з’являються. Наприклад, 8 травня серед новин переважно політичної та кримінальної тематики було опубліковано повідомлення під назвою «У Запоріжжі знайшли поранене білченя. Врятований Руді спить у рюкзачку», ще раніше – 18 лютого – інтернет-видання публікувало подібну новину «Фотофакт: запоріжанка виходжує грача, який облисів». До речі, героїнею обох сюжетів є зоозахисниця-волонтер Олеся Кулик, яка постійно багато розповідає про свою активність у соцмережах. Саме звідти і черпає відомості про неї Ipnews, послуговуючись готовими текстами і фотозображеннями.

Отже, якщо коротко, за чотири роки з новинами інтернет-видання Ipnews відбулись такі зміни: серед них стало менше передруків і більше підготовленої власними силами інформації, менше повідомлень про зарубіжні події і більше – про українські, зокрема місцеві; серед джерел інформації також почали переважати українські, місцеві; джерела тепер частіше оформлюють правильно, тобто у вигляді гіперпосилань, і за цим одним показником якість новинних повідомлень стала вищою, однак вона суттєво знизилась, як мінімум, за чотирма іншими показниками – фактаж, аргументованість, виклад інформації, мова. Тексти новин часто складаються з готових чужих не журналістських повідомлень. Іноді з’являються новини з неважливим інформаційним приводом, що потрапляють у загальну стрічку і становлять різкий дисонанс з рештою новин (легкі новини розважального спрямування є в багатьох провідних інтернет-виданнях, але їм відводять спеціальну рубрику, тому вони не здаються настільки недоречними, як на сайті Ipnews).

Все це ясно свідчить про те, що на інтернет-видання Ipnews працюють фахівці з низькою кваліфікацією, які з переходом на самостійну підготовку матеріалів відразу продемонстрували своє невміння готувати тексти. Але ця обставина сама по собі не заперечує ймовірного негативного впливу деяких факторів, властивих всій інтернет-журналістиці на сучасному етапі. Одним із них, як вже згадувалось, може бути підлаштування текстів під сприйняття пошуковими системами, що примітивізує їх стосовно людського сприйняття. Аналіз заголовків новин за 2016 р. показав, що на сайті дбають про вживання ключових слів (наприклад, в 11 з 20 випадків повторюється слово «Запоріжжя» та похідні від нього). Це означає, що надто прості неоковирні фрази всередині текстів теж можуть бути наслідком підлаштування під інтернет-технології. Крім того, тексти на сайті Ipnews, як і належить, фрагментовані, в деяких випадках аж занадто – здається, що речення можна переставляти місцями (наприклад, у новині «У ЗНУ волонтери і АТОшники зустрілись зі студентами»). Та найгірше враження справляють повідомлення, побудовані на основі інформації з соцмереж.

За даними веб-архіву, у 2012 р. на сайті ipnews.in.ua була розміщена інформація «Про проект». Варто процитувати її повністю: «Цей проект початий ентузіастами світу новин. Ми інформуємо людей про події. В нашому світі, де засоби масової інформації стали засобами формування громадської думки, засобами маніпулювання масами, ми залишаємось людьми, які просто повідомляють вам новини». Цікаво, що станом на 2012 р. у розділі «Контакти» подавалась лише електронна адреса, а у 2016 р. – та сама електронна адреса і два номери телефону. На сайті ніколи не було вказано складу редакції, прізвища журналістів згадані лише в поодиноких матеріалах. На сайті невідомо чому є рубрика «Роднина» з новинами про Болгарію. Хто ці «ентузіасти світу новин», жителі Запоріжжя можуть тільки здогадуватись, інтернет-видання Ipnews працює фактично анонімно. 

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Якість текстів новин запорізького інтернет-видання Ipnews (ipnews.in.ua) протягом останніх років помітно знизилась – на сайті нерідко з’являються повідомлення про останні події з недостатньо розкритим інформаційним приводом, недосконалим викладом, мовними огріхами. Є підстави вважати, що це може бути викликано не тільки внутрішніми редакційними проблемами, а й факторами, що обумовлюють загальний характер всієї сучасної інтернет-журналістики; насамперед двома з них – адаптацією текстів під особливості функціонування пошукових систем і поширеною практикою користування соцмережами як джерелами інформації, оскільки встановлено високу ймовірність зв’язку між ними і випадками найбільш примітивних текстів новин. 

Цей тривожний симптом може стосуватися всієї галузі, але найбільш виразно виявляти себе саме в професійно слабких інтернет-виданнях, тому в подальшому має сенс перевірити результати цього дослідження на прикладах інших регіональних інтернет-ЗМІ, а також провідних центральних і зарубіжних.

 

Джерела та література

1. Градюшко А. А. Новые формы представления контента в интернет-СМИ / А. А. Градюшко // Жыццём і словам прысягаючы… : да 90-годдзя заслуж. работніка адукацыі Рэсп. Беларусь, д-ра філал. навук, праф. Міхася Яўгенавіча Цікоцкага : зб. навук. прац / пад агул. рэд. д-ра філал. навук праф. В. І. Іўчанкава. – Мінск : Адукацыя і выхаванне, 2012. – С. 105–115.

2. Градюшко А. А. Принципы написания текстов для интернет-СМИ // Слова ў кантэксце часу : зб. навук. прац да 80-годдзя доктара фiлал. навук, праф. Аркадзя Іосіфавіча Наркевіча, пад агул. рэд. В. І. Іўчанкава. – Мінск, 2009. – С. 126–135.

3. Золотухин А. А., Мажарина Ю. Н. Лонгрид, сноуфолл, мультимедийная история  – как новые вершины журнализма? [Электронный ресурс] / А. А. Золотухин, Ю. Н. Мажарина // Вестник Воронежского государственного университета. Серия : филология. Журналистика. – ВГУ, 2015. – № 2. – С. 93–96.

4. Ланюк Є. Цифрові медіа змінюють наше мислення [Електронний ресурс] / Є. Ланюк. – Режим доступу : http://zbruc.eu/node/51432.

5. Ларот Т. Как будет развиваться журналистика в ближайшем будущем : прогноз от института Reuters [Электронный ресурс]  / Т. Ларот. – Режим доступа : http://mediatoolbox.ru/blog/kak-budet-razvivatsya-zhurnalistika-v-blizhayshem-budushhem-prognoz-ot-instituta-reuters/.

6. Левін П. Профі в епоху digital. 10 основних навичок сучасного журналіста [Електронний ресурс] / П. Левін ; [пер. з англ. М. Семенишин]. – Режим доступу : http://medialab.online/news/profi-v-epohu-digital-10-osnovny-h-navy-chok-suchasnogo-zhurnalista/.

7. Лильо Г. Сучасні мережеві тексти : проблеми дефініції (український та зарубіжний досвід) / Г. Лильо // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – Вип. 40. – С. 368–377.

8. Лукина, М. М. Трансформации журналистского текста в условиях интернет-среды / М. М. Лукина // Вестн. Моск. ун-та. – 2009. – № 3. – С. 54–73.

9. Скрупник Р. 8 обязательных навыков для журналистов в 2016 [Электронный ресурс] / Р. Скрупник. – Режим доступа : http://www.cossa.ru/152/125697/.

 

References

1. Gradjushko A. A. Novye formy predstavlenija kontenta v internet-SMI / A. A. Gradjushko // Zhyccjom і slovam prysjagajuchy… : da 90-goddzja zasluzh. rabotnіka adukacyі Rjesp. Belarus', d-ra fіlal. navuk, praf. Mіhasja Jaўgenavіcha Cіkockaga : zb. navuk. prac / pad agul. rjed. d-ra fіlal. navuk praf. V. І. Іўchankava. – Mіnsk : Adukacyja і vyhavanne, 2012. – S. 105–115.

2. Gradjushko A. A. Principy napisanija tekstov dlja internet-SMI // Slova ў kantjeksce chasu : zb. navuk. prac da 80-goddzja doktara filal. navuk, praf. Arkadzja Іosіfavіcha Narkevіcha, pad agul. rjed. V. І. Іўchankava. – Mіnsk, 2009. – S. 126–135.

3. Zolotuhin A. A., Mazharina Ju. N. Longrid, snoufoll, mul'timedijnaja istorija  – kak novye vershiny zhurnalizma? [Jelektronnyj resurs] / A. A. Zolotuhin, Ju. N. Mazharina // Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija : filologija. Zhurnalistika. – VGU, 2015. – № 2. – S. 93–96.

4. Laniuk Ye. Tsyfrovi media zminiuiut nashe myslennia [Elektronnyi resurs] / Ye. Laniuk. – Rezhym dostupu : http://zbruc.eu/node/51432.

5. Larot T. Kak budet razvivat'sja zhurnalistika v blizhajshem budushhem : prognoz ot instituta Reuters [Jelektronnyj resurs]  / T. Larot. – Rezhim dostupa : http://mediatoolbox.ru/blog/kak-budet-razvivatsya-zhurnalistika-v-blizhayshem-budushhem-prognoz-ot-instituta-reuters/.

6. Levin P. Profi v epokhu digital. 10 osnovnykh navychok suchasnoho zhurnalista [Elektronnyi resurs] / P. Levin ; [per. z anhl. M. Semenyshyn]. – Rezhym dostupu : http://medialab.online/news/profi-v-epohu-digital-10-osnovny-h-navy-chok-suchasnogo-zhurnalista/.

7. Lylo H. Suchasni merezhevi teksty : problemy definitsii (ukrainskyi ta zarubizhnyi dosvid) / H. Lylo // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia zhurnalistyka. – Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, 2015. – Vyp. 40. – S. 368–377.

8. Lukina, M. M. Transformacii zhurnalistskogo teksta v uslovijah internet-sredy / M. M. Lukina // Vestn. Mosk. un-ta. – 2009. – № 3. – S. 54–73.

9. Skrupnik R. 8 objazatel'nyh navykov dlja zhurnalistov v 2016 [Jelektronnyj resurs] / R. Skrupnik. – Rezhim dostupa : http://www.cossa.ru/152/125697/.

 

Мирослава Чабаненко

Снижение качества интернет-новостей в условиях ослабления внимания к текстам 

Статья сосредоточена на явлении примитивизации текстов новостей интернет-изданий, наблюдаемом в течение последних лет. Проведено сравнение новостных сообщений одного из запорожских региональных сетевых СМИ за 2012 и 2016 годы. В результате изучения разницы между ними выявлено снижение качества одновременно по нескольким параметрам, в том числе зафиксировано появление материалов с недостатками, которые раньше почти не встречались: не раскрыт информационный повод, слабая аргументация, несовершенное изложение, грубые речевые ошибки. Установлена взаимосвязь между повышением концентрации таких недостатков и построением материалов на основе данных соцсетей, а также приспособлением текстов под нужды поисковых систем. Предложено осуществить проверку предположения о существовании соответствующей общей тенденции в современной интернет-журналистике.

Ключевые слова: интернет-издания, интернет-журналистика, новости, текст, Сеть.

 

Myroslava Chabanenko

The reducing of online news quality in conditions of weakening of attention to the texts

The article focuses on the phenomenon of primitivization of news texts in the Internet, which can be seen in the recent years. The comparison of news reports of one of the Zaporozhzhya regional online media in 2012 and 2016 is carried out. As a result of studying of the difference between them debasement of text news was found on several parameters, including detection of the appearance of news with such drawbacks which previously almost never met: not disclosed newsbreaks, weak reasoning, imperfect summary, coarse language mistakes. The interrelation was found between the increased concentrations of such shortcomings and the construction of articles based on the social networks, the adaptation to the needs of the search engines. It is proposed to examine assumption of existence of the same general trend in the modern Internet journalism.

Keywords: online editions, online journalism, news, text, Network.